Песни для души - Юрий Григорьевич Иванов Страница 43

поїдим, Галю, з нами, козаками, Краше тобі буде, чим у рідної мами». Припев. Галя подивилась, з ними зпідчепилась, Та й повезли Галю темними лісами. Припев. Везли, везли Галю темними лісами, Прив’язали Галю до сосни косами. Припев. Розбрелись по лісу, назбирали хмизу, Підпалили сосну од гори до низу. Припев. Горить, горить сосна, горить та й палає, Кричить Галя криком, кричить промовляє: Припев. «Ой, хто в лісі чує, нехай той рятує, А хто дочок має, нехай научає. Припев. А хто дочок має, нехай научає, Та й темної ночі гулять не пускає». Припев. Обізвався козак: «Я в полі ночую, Я твій голосочок здалека почуєв». Припев. [83]

СОНЦЕ НИЗЕНЬКО, ВЕЧІР БЛИЗЕНЬКО

Сонце низенько, вечір близенько, Вийди до мене, моє серденько![84] Ой, вийди, вийди, та не барися, Моє серденько розвеселиться. Ой, вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! Ой, вийди, вийди, не бійсь морозу, — Я твої ніженьки в шапочку вложу. Через річеньку, через болото Подай рученьку, моє золото! Через річеньку, через биструю Подай рученьку, подай другую! Ой, біда, біда, який я вдався, — Брів через річеньку, та не вмивався. Ой, завернуся та умиюся, На свою милую хоч подивлюся. «Ой, не вертайся та не вмивайся, Ти ж мені, серденько, й так сподобався. Ой, там криниця під перелазом — Вмиємось, серденько, обоє разом. Моя хустина шовками шита — Утремось, серденько, хоч буду бита. Битиме мати, знатиму, за що: За тебе, серденько, не за ледащо!»

ОЙ, ЗА ГАЄМ, ГАЄМ

Ой, за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким, Там орала дівчинонька Воликом чорненьким.[85] Орала, орала, Не вміла гукати, Та й найняла козаченька На скрипочку грати. Козаченько грає, Бровами моргає... Вража його мати знає, На що він моргає: Чи на мої воли, А чи на корови, Чи на моє біле личко, Чи на чорні брови? Воли та корови Усі поздихають, Біле личко, чорні брови Повік не злиняють!

ПО ДОРОЗІ ЖУК, ЖУК

По дорозі жук, жук, По дорозі чорний... Подивися, дівчинонько, Який я моторний![86] Який я моторний, І у кого вдався, — Хіба